Аспекти профорієнтаційної роботи

Поняття «профорієнтація» здається зрозумілим кожному, хто ознайомиться з ним навіть вперше – це орієнтація здобувачів освіти на ті або інші професії. Приблизно так же тлумачить методична література, профорієнтація розглядається як надання допомоги молодим людям у виборі професії. Крім того, під профорієнтацією нерідко розуміють систему заходів, що допомагають людині, науково-обґрунтовано вибрати професію або систему виховної роботи в цілях розвитку професійної спрямованості, допомозі учням в моменти професійного самовизначення.

Профорієнтація – організована діяльність спеціалізованих установ, покликаних допомагати потребуючим роботи у працевлаштуванні, а підприємствам у відшуканні відповідних працівників.

Профорієнтація – це довготривалий, до певної міри незворотній процес оволодіння особистістю тією чи іншою професією, який включає три основні моменти:

• процес впливу соціального середовища на особистість, що формується;

• процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці;

• саме перетворення праці за законами розвитку сьогоденної дійсності. Професійна орієнтація – інформація молодому поколінню знань про різноманітні професії, про їх особливості, виховання інтересів до певної професії з урахуванням особистісних здібностей. Якщо ж на цей процес подивитися через призму психологічної науки, то на перший план виступають психологічні поняття і концепції, що пояснюють особливості того, або іншого вибору. В рамках цього підходу формується і відповідний образ профорієнтації як психологічного процесу, що складається з двох взаємозв'язаних сторін: ухвалення рішення учня про свій професійний вибір; дії на психіку учнів з метою формування професійних намірів; здійснення такого вибору професії, який би відповідав інтересам і здібностям особи і одночасно знаходився б відповідно до суспільних потреб.

Інший підхід – соціологічний. При цьому процес професійної орієнтації розглядається як частина більш загального процесу соціальної орієнтації молоді. Відповідно і вибір професії розглядається як акт, обумовлений загальною життєвою орієнтацією, прагненням особи зайняти певне місце в соціальній структурі суспільства, в соціальній групі. Підводячи підсумки поняття ми маємо, що професійна орієнтація являє собою систему соціально-економічних, психолого-педагогічних та методико-фізіологічних заходів, спрямованих на забезпечення активного, свідомого професійного самовизначення та трудового становлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон'юктури ринку праці для повноцінної реалізації в професійній діяльності. Професійне самовизначення у психології розглядається як значущий компонент професійного розвитку особистості. Свідомий вибір професій виступає показником сформованості професійного самовизначення і переходу його у нову фазу професійного розвитку.

Професійне самовизначення – складний, перманентний процес професійного вибору. В психологічній та методичній літературі професійну орієнтацію розглядають як систему, яка включає такі основні напрямки або підсистеми: профінформація; профконсультація; профвідбір; профадаптація як окремий етап профорієнтаційної роботи; процеси трудового і професійного навчання в школах.

Професійна орієнтація має два аспекти:

Перший – її вплив на формування професійних інтересів людей, насамперед позитивних мотивів вибору професії, які забезпечують узгодження інтересів особистості і суспільства;

Другий – виявлення професійних вимог і психологічний аналіз професії, з одного боку, та оцінка психофізіологічних властивостей і якостей учнів з урахуванням проб їх сил в обраній діяльності, з іншого. Підготовка молоді до свідомого вибору професії – важлива проблема з точки зору соціальних та психолого-педагогічних аспектів.

Основні етапи роботи:

1.Профорієнтація.

2.Профдіагностика.

3.Профконсультація.

4.Профадаптація.

5.Профвідбір.

6.Профінформація.

7.Професійне самовизначення.

Головне завдання даної роботи: надання допомоги школярам у визначенні їх життєвого шляху за допомогою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу. Слід враховувати, що професійна орієнтація гарантується Конституцією. Отже, законодавчо профорієнтація є одним із видів соціальної допомоги людині в її самовизначенні.

Профорієнтація здійснюється на всіх вікових етапах:

1.Емоційно-образний (діти старшого дошкільного віку).

2.Пропедевтичний (І-IVкласи).

3.Пошуково-зондуючий (V-VII класи).

4.Формування професійної свідомості (VIII-IX класи).

5.Період уточнення соціально-професійного статусу (Х-ХІ класи).

6.Входження в професійну діяльність. Поглиблена підготовка до професійної діяльності, формування досвіду життєдіяльності у трудовому колективі.

7. Переорієнтація.

Професійна орієнтація як система включає такі основні напрямки або підсистеми:

-профінформація;

-профконсультація;

-профвідбір;

- профадаптація.

Професійна інформація являє собою процес ознайомлення відповідного контингенту учнів з конкретними професіями і спеціальностями, з вимогами, які ставляться до людини, що прагне отримати відповідну професію. Одночасно іде ознайомлення з закладами, де можна одержати дану спеціальність і місцями можливого працевлаштування. Основна мета цієї роботи - створення необхідної інформаційної основи для підготовки кожного учня до свідомого вибору певної професійної діяльності.

 Профінформація являє собою систему психолого-педагогічних і організаційних заходів, спрямованих на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні і психофізіологічні особливості професії.

Професійна консультація - являє собою сукупність науково-організованих і обгрунтованих дій, основною метою яких є виявлення індивідуально-психологічних і психофізіологічних особливостей особи, що вибирає відповідну професію. Такі дії найбільш ефективні у тих випадках, якщо вони організовані з врахуванням вікових і освітніх рівнів і якщо до цих дій залучені учителі і батьки. З допомогою різних профдіагностичних методів профконсультація повинна визначити і вказати учню важливіші для його майбутньої професійної діяльності, особливості його особистості, і на цій основі дати йому науково-обгрунтовані рекомендації по вибору професії. Головним завданням професійного відбору - наступного етапу профоріентаційної роботи є науково-обгрунтоване визначення професійної придатності учня до відповідної (конкретної) трудової діяльності з врахуванням його особистісних якостей і потреб конкретного виробництва.  

Професійна адаптація являє собою процес активного входження учня в професію, пристосування його до змісту своїх професійних обов'язків, режиму і організації праці, до вимог виробництва. Іншими словами, професійна адаптація - це досягнення в оптимальні строки певного кваліфікаційного рівня. Взаємозв’язок педагогічного та психологічного впливу як запорука якісної профорієнтаційної роботи з учнями щоб вибір професії був справді свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні чотири фактори: інформованість про світ професій; знання своїх особистісних особливостей; уміння співвідносити особисті якості з вимогами, які пред'являють професія і спеціальність; взаємозв'язок всіх ланок педагогічного процесу (педагогів, психолога, медика та інших).Уся шкільна робота повинна сприяти професійному самовизначенню учнів, насамперед виявленню й розвитку схильностей і здібностей, формуванню мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої трудової діяльності.

Психолого-педагогічна функція профорієнтації – це перш за все виявлення і формування інтересів, нахилів, здібностей школярів, визначення шляхів і умов ефективного управління їх професійним самовизначенням. Також це – формування професійних намірів у відповідності з інтересами і потребами конкретного регіону у кадрах.